( Кодекс доповнено главою III-А згідно з Указом ПВР N 5938-11 від 27.05.88 )

     ( Статтю 49-1 виключено на підставі Закону N 263/95-ВР від 05.07.95 )
    
     Стаття 49-2. Порядок вивільнення працівників

     Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два  місяці. 
     При вивільненні працівників у  випадках  змін  в  організації виробництва і праці враховується переважне право на  залишення  на роботі, передбачене законодавством.
     Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в  організації   виробництва  і праці власник або уповноважений ним орган  пропонує працівникові іншу

роботу на тому ж підприємстві, в установі,  організації.  При  відсутності  роботи  за   відповідною професією  чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від  переведення  на  іншу  роботу  на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник,  за своїм розсудом, звертається за допомогою до  державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас  власник  або  уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням  його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
     Державна служба зайнятості  пропонує  працівникові  роботу  в тій же чи  іншій   місцевості  за  його  професією,  спеціальністю, кваліфікацією, а  при  її  відсутності   -  здійснює  підбір  іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних  потреб.
При необхідності працівника може бути направлено, за його  згодою, на навчання новій професії (спеціальності)  з  наступним  наданням йому роботи.
( Стаття 49-2 із змінами, внесеними згідно із  Законами  N  871-12 від 20.03.91, N 263/95-ВР від 05.07.95 )

     (  Стаття  49-3  втратила  чинність  з  1  січня 2001 року на підставі Закону N  2213-III ( 2213-14 ) від 11.01.2001 )

     Стаття 49-4. Зайнятість населення

     Зайнятість суспільно  корисною  працею  осіб,  які  припинили трудові  відносини  з  підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  при неможливості   їх  самостійного  працевлаштування,  забезпечується відповідно   до   Закону   України   "Про  зайнятість   населення" ( 803-12 ).
     Ліквідація,  реорганізація  підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності  або  штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися  тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації  з  цього  питання,  включаючи  інформацію  про причини наступних  звільнень,  кількість  і категорії працівників, яких це може  стосуватися,  про  строки проведення звільнення. Власник або уповноважений  ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення  проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо  запобігання  звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.
     Професійні спілки мають право вносити пропозиції  відповідним органам  про  перенесення  строків  або  тимчасове  припинення  чи відміну заходів, пов'язаних з вивільненням працівників.
(  Кодекс  доповнено  статтею  49-4 згідно із Законом N 871-12 від 20.03.91,  із  змінами,  внесеними  згідно із  Законом  N 2343-III ( 2343-14 ) від 05.04.2001 )